Історія СІП-технології

  SIP-технологія будівництва дерев'яних швидкомонтованих енергозберігаючих будівель почала популяризуватись в Україні з 2006 року. Саме тоді була створена компанія Сіпеко і був проведений монтаж першого СІП-панельного будинку.

Свою історію СІП-технологія веде з 1930-х років, з моменту виникнення ідеї використання багатошарових панелей з несучою обшивкою.

  Будівельники і архітектори хотіли перетворити традиційний каркасний будинок, який обшивають ззовні дошкою або фанерою, в будинок зі спрощеним конструктивом, меншими витратами часу на монтаж і більшою теплоефективністю.

  Основна частина технологічних досліджень та відповідних випробувань проводилася Forest Products Laboratory, національною дослідною лабораторією Лісової служби США (м.Медісон, штат Вісконсін), в рамках програми по збереженню лісових ресурсів.

  В якості експерименту в 1937 році Лабораторією було побудовано невеликий будинок, який мав витримати суворий клімат штату Вісконсін. На доказ довговічності та енергоефективності деревних панельних конструкцій, будинок використовувався Університетом Вісконсін-Медісон в якості дитячого дошкільного закладу аж до 1998 року, поки на його місці не вирішили побудувати нову будівлю.

  Відзначаючи успіх панелей з несучою обшивкою було висловлено припущення, що ще більш міцний зовнішній деревний шар панелей забезпечить всі структурні навантаження і повністю усуне звичайний каркас будівлі.

  Після створення свого прототипу Лабораторія розробила нову структурно-ізоляційну панель, яка успішно продавалася протягом наступних тридцяти років.

  Інженери з Лабораторії Лісової служби США були не єдиними, хто виробляв структурні панелі. Також, в 1930-х роках ранні приклади технології сендвіч-панелей з'явилися і в будинках, спроектованих знаменитим американським архітектором Френком Ллойдом Райтом. Але новаторські СІП-панелі, винайдені в результаті зусиль з інтеграції краси і простоти в економічно вигідні будинки, зовсім не містили утеплювача. Ці сендвічі складалися з трьох шарів фанери і двох шарів смоли. Через відсутність теплоізоляції цей тип сендвіча не зміг завоювати широку популярність, такі панелі ніколи не виробляли масово.

  У той же час, архітектор Олден Б. Доу, студент архітектора Френка Ллойда Райта, також експериментував з концепцією каркасних панелей. Він був збентежений відсутністю належної ізоляції в будинках свого наставника і стурбований ефективністю використання енергії, тому прагнув створити панель з ізольованим утеплювачем. У 1950 році Олдену Б. Доу це вдалося, внаслідок чого зазвичай йому і приписують створення першої структурної ізольованою панелі.